День української мови 27 жовтня: звернення Зеленського, Буданова і Сибіги

27 жовтня, Україна. Україна відзначає День української писемності та мови, який від 2023 року припадає на 27 жовтня через перехід на новий церковний календар. Дату пов’язують із вшануванням пам’яті преподобного Нестора Літописця Києво-Печерського, автора «Повісті минулих літ». Протягом дня в Києві та в регіонах відбуваються мовні та культурні події, зокрема традиційний Радіодиктант національної єдності. Президент Володимир Зеленський, начальник ГУР МО України Кирило Буданов, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та Генеральний штаб ЗСУ оприлюднили звернення, наголосивши на ролі мови в ідентичності та спротиві російській агресії.

Чому свято тепер 27 жовтня і що ми відзначаємо

День української писемності та мови заснували 6 листопада 1997 року указом Президента України №1241/97. До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день ушанування Нестора Літописця за юліанським календарем. Після переходу церков в Україні на новий календар дати фіксованих свят змістилися на 13 днів, тому державне свято перенесли на 27 жовтня.

Цього дня православні вшановують пам’ять преподобного Нестора Літописця Печерського. Народжений у Києві в XI столітті, він у 17 років став ченцем Києво-Печерської обителі, присвятив життя навчанню та літописанню й створив один із найвизначніших творів світової писемності — «Повість минулих літ». Пам’ять святого вшановують у день його смерті — 27 жовтня 1114 року. Його мощі спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври; Нестора також зараховано до списку римо-католицьких святих.

У церковному календарі цього дня, окрім Нестора Літописця, вшановують мученика Нестора Солунського, преподобного Нестора некнижного Києво-Печерського, мучениць Капітоліну та Єротіду, а також мученика Марка Фіваїдського та інших святих.

Радіодиктант національної єдності: хто авторка і хто читатиме

Щороку до Дня української писемності та мови проводять Радіодиктант національної єдності — масштабну подію, яка об’єднує українців вдома і за кордоном. Цьогоріч авторкою тексту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а читатиме диктант акторка Наталія Сумська. Торік до написання диктанту на платформах Суспільного долучилося понад пів мільйона людей; близько 10 тисяч робіт надійшло на перевірку з більш ніж 30 країн світу, повідомляє Укрінформ.

Організатори закликають традиційно готуватися до спільного написання, адже акція має на меті не лише перевірити знання правопису, а й популяризувати українську мову, літературу та історію.

Звернення керівництва держави: мова як чинник єдності й спротиву

Володимир Зеленський: «Дякую всім, хто навчає мови — попри все»

Президент України Володимир Зеленський подякував українцям, які зберігають і поширюють мову в Україні та поза її межами: вчителям, батькам, культурним діячам і тим, хто викладає українську на тимчасово окупованих територіях. Глава держави підкреслив, що «бути українцем — це бути сміливим», а там, де стоять українські позиції, триває боротьба за життя, культуру та ідентичність.

Кирило Буданов: «Кожне українське слово сьогодні — акт спротиву»

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов нагадав про багатовікові заборони й утиски української мови — від Валуєвського циркуляра та Емського указу до радянської русифікації. Сьогодні, за його словами, мова лишається доказом незламності: «Вона — наше коріння, наша пам’ять, наша сила. Кожне українське слово сьогодні — це акт спротиву».

Андрій Сибіга: «Українське “Слава Україні” — голос свободи у світі»

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга подякував міжнародним партнерам України, які допомагають зробити український голос чутним у світі. Він наголосив, що мова — елемент національної безпеки поряд із культурою та історією, та підкреслив, що столітні спроби Росії заглушити українське слово зазнали краху, як і плани швидкого захоплення України.

Генштаб ЗСУ: мова перемоги і сили

У Генеральному штабі Збройних сил України підкреслили, що українська мова — складова сили та успіху держави і її оборонців. У зверненні наголошується: українська книга, кіно, музика, мистецтво, освіта й наука разом із мовою формують культурний фронт, який зміцнює державність і спротив агресорові.

Нестор Літописець і традиції дня: Обітний день і сила знань

Нестора Літописця особливо шанують ті, чия праця пов’язана зі словом і знаннями: журналісти, письменники, історики, дослідники, вчителі та студенти. Традиційно цей день вважають сприятливим для навчання, наукових занять, дослідницької роботи та будь-якої інтелектуальної праці.

У народному календарі 27 жовтня відоме як Обітний день або «Зарок на Параскеву». Згідно з традицією, напередодні вшанування великомучениці Параскеви давали обіцянки, які слід виконати протягом року. Важливе правило — не брати на себе непосильного та дотримати слова. Вважалося: якщо виконаєш обітниці, здійсниться заповітне бажання, а достаток не покине дім.

Обіцянки могли стосуватися особистого, громадського й благодійного: заможні люди бралися зводити або ремонтувати храми, інші — допомагати нужденним, відмовлятися від шкідливих звичок, сумлінніше працювати.

Що радили й чого уникати цього дня

• Сприяти навчанню, саморозвитку, читанню й тихій праці.
• Дбати про дім: дозволені прибирання, миття підлоги, прання, розбір завалів.
• Уникати сварок, осуду, заздрості, жадібності, помсти, лінощів і відчаю.
• Не порушувати дані обіцянки — за повір’ями, це відвертає удачу й добробут.
• Не відмовляти в милостині й допомозі тим, хто просить.

У народних уявленнях 27 жовтня — вдалий день для хрещення дітей: молитви великомучениці Параскеви мають особливу силу для малечі.

Погодні прикмети 27 жовтня: що підказує природа

Українська традиція уважно стежила за поведінкою погоди у цей день, аби зробити висновки про зиму, весну й майбутній урожай:

• Якщо сьогодні бруд і сльота — зима настане приблизно через чотири тижні.
• Густий ранковий туман віщує тривале тепло.
• Дерева вкриті інеєм — перші морози прийдуть за кілька днів.
• Сніг на вологу землю — до ранньої та теплої весни.
• Ясне зоряне небо вночі — до щедрого врожаю.

За повір’ям, спокійна природа на Несторів день обіцяє врожайний рік; сильний вітер або хуртовина — до змін та випробувань.

Як долучитися до відзначення Дня мови

Окрім участі в Радіодиктанті національної єдності, українці можуть підтримати свято повсякденними діями, що посилюють статус мови в суспільстві:

• Говорити українською вдома, на роботі, в публічних просторах.
• Читати сучасну й класичну українську літературу, відвідувати бібліотеки.
• Дивитися українське кіно та слухати українську музику, підтримуючи авторів.
• Допомагати дітям і дорослим, які вивчають мову, — репетиторством і розмовною практикою.
• Поширювати корисні матеріали з правопису та культури мовлення.

Контекст: мова як елемент безпеки та культурної тяглості

В українському публічному дискурсі мова — це не лише засіб спілкування, а фундамент ідентичності, культурної пам’яті й безпеки. Державні інституції наголошують: у час повномасштабної війни, коли російська агресія цілеспрямовано атакує освітні та культурні простори, підтримка українського слова — це внесок у стійкість суспільства.

Символічний зв’язок державного свята з постаттю Нестора Літописця підкреслює тривалість письмової традиції на українських землях — від перших літописів до сучасних медіа. Водночас, суспільні ініціативи на кшталт Радіодиктанту об’єднують українців різного віку та з різних країн довкола спільної цінності — мови.

Головне про День української писемності та мови 27 жовтня

• Дата: 27 жовтня (перенесено з 9 листопада після переходу на новий церковний календар у 2023 році).
• Присвята: пам’яті преподобного Нестора Літописця Києво-Печерського, автора «Повісті минулих літ».
• Події: Радіодиктант національної єдності; культурні та освітні акції по всій Україні та за кордоном.
• Звернення: Президент Володимир Зеленський, начальник ГУР МО Кирило Буданов, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та Генштаб ЗСУ підкреслили роль мови в єдності та спротиві.
• Традиції: Обітний день — давати посильні обіцянки й виконувати їх упродовж року; сприятливий час для навчання та розумової праці.

Погляд у спадщину і майбутнє

Українська писемність розвивалася століттями, долаючи заборони та асиміляційні практики. Сьогодні вона впевнено звучить у школах і вишах, на фронті й у тилу, у міжнародних інституціях і громадах діаспори. День української писемності та мови — нагода не лише віддати шану минулому, а й утвердити сучасну культуру слова: точну в змісті, виразну у формі, відкриту до світу й укорінену в історії.

Мова тримає спільноту разом. Від написів у стінах Софії Київської — до електронних повідомлень захисників і захисниць з передової: українське слово залишається опорою, яка допомагає вистояти та перемагати.