Полковник Манько виклав у TikTok секретні карти: реакція мережі та ризики

27 жовтня у соцмережах розгорнулася дискусія навколо відео полковника Валентина Манька, керівника управління штурмових підрозділів Збройних сил України. У його TikTok на кадрах з польового штабу користувачі помітили карти з поміткою «секретно», які, за оцінками коментаторів, стосувалися ситуації на Запорізькому напрямку, зокрема району Вербового — Березового. На інцидент звернули увагу користувачі X (раніше Twitter), про нього написали українські та російські медіа, зокрема 24 Канал, ТАСС і Московський комсомолець. У спільноті InformNapalm та серед українських активістів заявили, що така публікація може нести операційну загрозу, адже допомагає ворогові ідентифікувати місцевість та підрозділи.

Що сталося

Згідно з повідомленнями медіа та реакціями в соцмережах, у ролику Валентина Манька, знятого у польовому штабі, на задньому плані було видно карти з грифом обмеження доступу. Користувачі відзначили, що це може містити чутливу інформацію про обстановку на фронті. Частина коментаторів пов’язала зображені на фото ділянки з Запорізьким напрямком, зокрема з Вербовим і Березовим.

Про появу відповідних кадрів першими почали писати користувачі X, після чого тему підхопили українські та російські видання. Зокрема, на інцидент звернув увагу 24 Канал, а також агентство ТАСС, яке посилалося на повідомлення в соцмережах і згадки в українських медіа.

Реакція спільноти та експертів

У мережі ситуацію розкритикували як таку, що суперечить базовим правилам безпеки. Коментатори зауважили, що публікація фото або відео з польових штабів із видимими картами чи деталями місцевості становить ризик, бо дозволяє ворогові аналізувати дислокацію, логістику та потенційні плани.

• Активіст Сергій Стерненко наголосив, що оприлюднення знімків із грифом «секретно» здатне допомогти противнику; він розкритикував практику публікувати чутливі матеріали в TikTok.
• Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm зауважила, що «залежність від TikTok у посадовців із доступом до державної таємниці» виглядає безвідповідально, і додала, що OSINT-аналітики ворога можуть активно використовувати такі кадри.
• Користувачі також порівнювали фрагменти зображених карт зі схемами на мапі проєкту DeepState. За їхніми словами, у районі Вербового — Березового помітні розбіжності, які місцями начебто сягають до 9 км.

Крім того, у соцмережах згадали попередні публічні висловлювання Манька про успіхи на фронті — зокрема заяву, що українські сили за добу «вибили» російські війська з кількох населених пунктів, серед яких Степове, Вишневе, Єгорівка, Березове та Вербове. Українські військові блогери поставили під сумнів ці оцінки та назвали їх перебільшеними.

Що відомо про карти та розбіжності на мапах

Коментатори, які аналізували ролик, стверджують, що на відео видно картографічні матеріали з позначками «секретно». Разом із тим журналісти і незалежні аналітики підкреслюють: ідентифікувати точний зміст даних із кадрів неможливо без доступу до оригіналів, а поширення навіть уривків таких зображень у відкритому доступі може створювати додаткові ризики для підрозділів ЗСУ.

Дискусія посилилася через порівняння з мапою DeepState, яка відстежує ситуацію на фронті на основі відкритих джерел та повідомлень із місць бойових дій. У мережі заявляли, що в секторах поблизу Вербового і Березового візуально простежуються до 9 км розбіжностей між тим, що нібито видно на кадрах, і тим, що показано на DeepState. Водночас варто зазначити: відкриті мапи є аналітичними оцінками і не претендують на статус службових документів, а тому прямі зіставлення можуть бути некоректними.

Чим ризикує публікація кадрів із польових штабів

Військова комунікація під час війни має жорсткі обмеження, зумовлені OPSEC (операційною безпекою). Навіть короткий ролик або фото може надавати противнику важливі підказки. Експерти та волонтерські спільноти нагадують про ключові ризики:

• Геолокація: елементи ландшафту, інтер’єр, техніка та написи дозволяють визначати місце зйомки.
• Структура підрозділів: маркування на картах і дошках може свідчити про склад, завдання та маршрути підрозділів.
• Плани та часові вікна: тимчасові позначки, стикери, змінні дані на схемах дають розуміння планування операцій.
• Кореляція з відкритими джерелами: ворог зіставляє будь-які візуальні фрагменти з супутниковими знімками, перехопленнями та OSINT-базами.

З огляду на це спільнота радить військовим і публічним посадовцям суворо утримуватися від контенту, що може розкривати місце розташування та оперативні дані, особливо в сервісах коротких відео на кшталт TikTok.

Контекст: попередні інфоприводи навколо Манька

Ім’я Валентина Манька не вперше опиняється у фокусі соцмереж через активність у TikTok. Раніше медіа звертали увагу на його відео під російськомовні треки (зокрема гурту «Пневмослон») і використання масок, пов’язаних із російським серіалом «Слово пацана». Після критики Манько пояснив, що навчався у російськомовних закладах, однак запевнив, що 11 років служить обороні України і пообіцяв скоригувати ведення своїх соцмереж, аби уникати неоднозначного контенту.

Хто такий Валентин Манько і його роль у ЗСУ

За повідомленнями українських медіа, Валентин Манько обіймає посаду начальника управління штурмових підрозділів ЗСУ. Цей напрямок координує підготовку та застосування штурмових частин у межах сухопутних операцій. На тлі інтенсивних бойових дій на кількох ділянках фронту робота таких підрозділів є критично важливою, тому посадовці, залучені до планування та управління, мають підвищені вимоги щодо дотримання режиму секретності та комунікаційної дисципліни.

Публічна присутність посадовців у соцмережах може допомагати інформувати суспільство та підтримувати моральний дух, однак у воєнний час вона потребує окремих протоколів і модерації, щоб не зашкодити обороні країни.

Що кажуть офіційні джерела

У наданих фрагментах публікацій немає цитат офіційних коментарів Генерального штабу ЗСУ чи інших уповноважених структур щодо цього інциденту. Медіа посилаються переважно на реакції користувачів соціальних мереж, матеріали 24 Каналу, а також згадки у російських виданнях (ТАСС, Московський комсомолець), які повторюють або інтерпретують повідомлення з мережі. Без підтвердження з боку українського командування оцінки щодо змісту карт і їхнього впливу на обстановку залишаються припущеннями спільноти.

Що далі: очікування перевірок і правила для контенту

Після резонансу в соцмережах користувачі очікують на службову перевірку і чіткіші роз’яснення про правила ведення акаунтів для військовослужбовців, особливо тих, хто має доступ до інформації з обмеженим доступом. Експерти з комунікацій у сфері безпеки наголошують на кількох практичних кроках:

• Попередній аудит контенту посадовців і публічних осіб, що працюють із секретними даними.
• Навчання з OPSEC для всіх, хто створює фото та відео в зоні відповідальності ЗСУ, навіть якщо контент призначено для особистих сторінок.
• Технічні фільтри і настанови щодо зйомки: замилювання карт, маркерів і будь-яких документів; заборона зйомки в приміщеннях штабів.
• Швидке реагування на інциденти: видалення контенту, повідомлення відповідним підрозділам і публічне пояснення політики.

Аналітики додають, що прозорі та однакові для всіх правила мінімізують ризики і допомагають уникати як реальних витоків даних, так і інформаційних кампаній противника, які використовують окремі епізоди для дискредитації українського командування.

Баланс між інформуванням і безпекою

Від початку повномасштабного вторгнення українська армія й волонтерські спільноти виробили численні рекомендації щодо того, що можна і не можна показувати у відкритому доступі. Надмірна відкритість військових у соцмережах — особливо в режимі реального часу — несе ризики, які перевищують можливу користь від додаткової уваги аудиторії. Водночас суспільство очікує на інформування про ситуацію на фронті, тому офіційні зведення та верифіковані брифінги залишаються найкращою практикою.

Ситуація з роликом Манька ще раз підкреслює важливість дисципліни у публічній комунікації під час війни. Вона також показує, як швидко окремі елементи відео можуть стати предметом аналізу, порівнянь із відкритими мапами та джерелом висновків, які впливають на інформаційне поле.

Висновок

Історія з TikTok-відео полковника Валентина Манька і появою в кадрі карт із грифом «секретно» викликала широку реакцію — від критики активістів і OSINT-спільноти до звернень щодо посилення правил для контенту військових. У центрі дискусії — не лише конкретний епізод, а й системна тема: як забезпечити доступ суспільства до інформації, не наражаючи на ризик операції ЗСУ на напрямках, зокрема в районі Вербового та Березового на Запоріжжі.

На момент підготовки матеріалу медіа, що висвітлювали інцидент, не наводили офіційних заяв українського командування. Редакція утримується від публікації будь-яких зображень або посилань на відео з потенційно чутливими матеріалами та нагадує: кожен, хто створює контент у зоні бойових дій, має відповідально оцінювати наслідки публікації для безпеки підрозділів.