Малин: історія, визначні місця та сучасне життя міста на Житомирщині

вт, 21 жов 2025 - 18:19 | Переглядів: 1

Загальна інформація про місто Малин

Малин — райцентр Житомирської області, одне з найдавніших міст Східної Європи з багатою історією та культурною спадщиною. Місто розташоване на мальовничих берегах річки Ірша (притока Тетерева, басейн Дніпра) за 115 кілометрів від Києва та 102 кілометри від обласного центру Житомира.

Основні характеристики міста:

Площа: 18 км²
Населення: 26 588 осіб (станом на 2016 рік)
Національний склад: переважно українці, також проживають росіяни, поляки, євреї
Статус: місто обласного значення
Транспортна доступність: залізнична станція, автошлях Київ–Ковель–Варшава

Історія міста Малин: від давніх часів до сьогодення

Походження назви та давня історія

Назва міста Малин походить від імені древлянського князя Мала. Більшість дослідників вважають, що місто виникло у 8 столітті як центр одного з древлянських племінних угруповань. Це робить Малин одним з найстаріших населених пунктів України та Східної Європи.

Ключові історичні події:

Княжа доба (8-13 століття)

946 рік — місто зазнало значних руйнувань під час походу княгині Ольги на Древлянщину
13 століття — нові руйнування під час монголо-татарської навали
Малинське городище (8–13 ст.) нині є пам'яткою археології місцевого значення

Литовсько-польський період (14-18 століття)

1471 рік — перша документальна згадка про використання земель навколо Малина для мисливства, бджільництва та рибальства
1569 рік — після Люблінської унії місто відійшло від Великого князівства Литовського до Польщі
16-17 століття — функціонував Малинський замок як великий оборонний і торговий центр
Власниками замку були давні русько-українські шляхетські родини Немиричів і Єльців

Період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького

У роки національно-визвольного руху Малин став сотенним містечком Київського полку. У другій половині 17 століття тут відбулося багато боїв, внаслідок чого майже всі мешканці переселилися на Лівобережну Україну.

У складі Російської імперії (1793-1917)

1793 рік — після третього поділу Польщі Малин увійшов до складу Російської імперії
1797 рік — містечко Радомишльського повіту Київської губернії
1866 рік — волосний центр
1702-1704 роки — малинці брали участь у повстанні під керівництвом Семена Палія
1768 рік — поблизу Малина діяв гайдамацький загін Івана Бондаренка

Економічний розвиток 19 століття

У середині 19 століття місто мало 268 дворів, працювали:

Кустарний залізоливарний завод
2 млини
Православна церква
Костел
Щорічно відбувався ярмарок

1871 рік — засновано Малинську паперову фабрику групою заможних людей на чолі з радомишльським купцем 2-ї гільдії А. Себером.

Зв'язок з родиною Миклухо-Маклая

1873 рік — місцевий маєток (нині село Гамарня, за 4 км від Малина) придбала Катерина Миклуха — мати всесвітньо відомого вченого-мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.

Великий дослідник побував у Малині двічі:

1886 року
1887 року

Родина Миклух проживала тут майже півстоліття та зробила значний внесок у культурно-освітнє та економічне життя міста. На честь видатного вченого названо міський парк культури і відпочинку, встановлено пам'ятник.

Розвиток освіти наприкінці 19 — початку 20 століття

У цей період у Малині функціонували:

Церковно-парафіяльна школа
Школа для глухонімих дітей
Народне училище

1902 рік — знакова подія для економічного розвитку міста: поблизу містечка прокладено залізницю Київ–Ковель, що значно стимулювало торгівлю та промисловість.

Радянський період (1920-1991)

Встановлення влади та адміністративний статус

Червень 1920 — остаточно встановлено більшовицьку владу
1923 рік — Малин став райцентром
1923-1924 — тимчасово був окружним центром Київської губернії
1925 рік — отримав статус селища міського типу
1938 рік — стало містом районного значення
2003 рік — присвоєно статус міста обласного значення

Культурні події 1920-х років

1925 рік — у Малині відбулася велика сільськогосподарська виставка, яку відвідали понад 10 тисяч осіб.

Трагічні сторінки історії

Жителі міста потерпали від:

Голодомору 1932-1933 років
Сталінських репресій

Встановлено пам'ятні знаки жертвам голодомору та політичних репресій.

Малин у роки Другої світової війни (1941-1943)

Період німецько-фашистської окупації: 22 липня 1941 — 12 листопада 1943 року

Малинське підпілля

Протягом 630 днів окупації у Малині діяло антифашистське підпілля, яке очолювали:

Пилип Тараскін (посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу)
Надія Сосніна (посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу)

На честь героїв підпілля споруджено меморіал Героїв Малинського підпілля.

Сучасна промисловість Малина

Місто має розвинену промислову базу. У Малині працюють:

Великі підприємства:

Малинська банкнотна фабрика Банкнотно-монетного двору НБУ — один з головних виробників національної валюти
«Вайдман Малин ізоляційні компоненти» — виробництво ізоляційних матеріалів
«Детвілер ущільнюючі технології Україна»
Малинська швейна фабрика «Ельфа»
«Папір-Мал» — продовження традицій паперової промисловості
«Рейл» — виробництво зварних металоконструкцій (до 1999 — Малинський дослідно-експериментальний завод «Малекс»)
Малинська меблева фабрика
Малинське лісове господарство
Малинська районна друкарня

Історичне підприємство оборонного значення

1969 рік — засновано підприємство «Прожектор», яке виготовляло пристрої надвисоких частот для військово-промислового комплексу.

Освіта в Малині: школи, ліцеї, позашкільні заклади

Загальноосвітні заклади:

Навчально-виховний комплекс «Школа-ліцей № 1»
5 загальноосвітніх шкіл
Професійно-технічний ліцей № 36

Дошкільна освіта:

9 дошкільних закладів

Позашкільна освіта та творчість:

ДЮСШ (Дитячо-юнацька спортивна школа імені Йосипа Кульчицького)
Центр дитячої та юнацької творчості
Центр науково-технічної творчості
Дитяча школа мистецтв (з 2003 року проводить обласний конкурс юних бандуристів імені І. Кривенчука)

Видатні вихованці спортивної школи:

Віктор Андрійцев — срібний призер Олімпійських ігор у Лондоні, чемпіон світу з вільної боротьби серед юніорів
Тетяна Рябченко — велосипедистка, учасниця Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро
Дмитро Косинський — метальник списа, учасник Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро

Культурне життя міста Малин

Заклади культури:

Міський Будинок культури
3 бібліотеки, включаючи Центральну районну імені В. Скуратівського
Міський парк культури і відпочинку імені М. Миклухо-Маклая (пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення)

Народні аматорські колективи Малина:

Інструментальні колективи:

Гурт «Маличі»
Духовий оркестр «Малин»
Оркестр народних інструментів

Бандурне мистецтво:

Ансамбль бандуристів «Любава»
Дитяча капела бандуристів «Веснянка» (зразковий колектив)

Історія капели бандуристів «Зірниця»

Художній керівник міського Будинку культури, заслужений працівник культури УРСР Іван Кривенчук організував:

Хоровий колектив
Ансамбль бандуристів

Згодом ці колективи об'єднано у капелу бандуристів «Зірниця», яка:

1964 рік — отримала звання народної
1967 рік — удостоєна звання заслуженої самодіяльної капели

Місцеві ЗМІ:

Газета «Малинські новини» (міськрайонна)
Газета «Соборна площа»

Медичні послуги в Малині

У місті функціонують сучасні медичні заклади:

Малинський міськрайонний центр первинної медико-санітарної допомоги
Малинське стоматологічне об'єднання

Банківська інфраструктура

У Малині працюють відділення 4-х банків, що забезпечують фінансові послуги населенню та підприємствам.

Релігійне життя: храми та церкви Малина

Православні громади (4):

Свято-Димитріївська церква
Свято-Покровська церква (2 храми)
Свято-Успенська церква

Римо-Католицька Церква:

Костел святої Анни — збудований 1884 року на кошти княгині С. Радзивілл у класично-грецькому стилі. Разом з костелом була створена богадільня.

Протестантські громади (6):

Церква євангельських християн-баптистів
Церква християн віри євангельської
Громада свідків Єгови
Адвентисти сьомого дня
Лютеранська церква «Воскресіння Христове»
Незалежна християнська церква повного євангелія «Новий час»

Пам'ятники та меморіали Малина

У місті встановлено численні пам'ятні знаки:

Персоніфіковані пам'ятники:

Пам'ятник Миколі Миклухо-Маклаю — видатному вченому-мандрівнику
Пам'ятник воїнам-афганцям

Меморіальні комплекси:

Курган Безсмертя
Алея Слави
Меморіал Героїв Малинського підпілля

Пам'ятні знаки:

Жертвам голодомору та політичних репресій
Жертвам нацизму
Учасникам ліквідації та жертвам Чорнобильської катастрофи
Героям Небесної сотні

Видатні уродженці Малина

Місто пишається своїми славетними земляками у різних галузях:

Науковці:

Юрій Карпенко — мовознавець, член-кореспондент НАНУ
Анатолій Самойленко — математик, академік НАНУ (закінчив Малинську середню школу № 1)
Михайло Журба — історик (1975-1979 працював учителем у школі № 1)
Лев Беренштейн — історик
Валерій Студінський — історик

Медики:

Юрій Бернадський — лікар-стоматолог
Соломон Вайсблат — лікар-стоматолог
Надія Квітницька — лікар-гігієніст

Хіміки та фахівці природничих наук:

Юрій Горлов
Роман Дубенко
Галина Комісарова — фахівець у галузі механіки
Володимир Обозний — географ, краєзнавець

Гуманітарії:

Володимир Бойко — громадсько-політичний діяч, літературознавець
Володимир Вайсблат — мистецтвознавець, перекладач
Юрій Скороход — політолог, арабіст

Педагоги та економісти:

Надія Лавриченко — педагог
Наталія Остап'юк — економіст
Антон Фукс — економіст

Митці:

Образотворче мистецтво:

Леонід Бурман — художник-оформлювач
Олексій Левчишина — графік, живописець, монументаліст
Георгій Миколишин — графік, живописець
Володимир Двораківський — заслужений архітектор України

Музичне мистецтво:

Леонід Вернигора — співак (бас), заслужений артист РРФСР
Степан Гуренко — співак (тенор), заслужений артист України
Олексій Козаківський — валторніст, заслужений артист України

Література:

Пінхос Киричанський — єврейський поет

Спортсмени:

Василь Білокопитий — вільна боротьба
Володимир Мельник — важка атлетика
Ярослав Криницький — заслужений тренер України та СРСР (важка атлетика)
Анатолій Задорожний — заслужений тренер України (вільна боротьба)

Герої Радянського Союзу:

Борис Кузнецов — учасник радянсько-фінської війни
Микола Грищенко — учасник Другої світової війни

Інші відомі особистості:

Євген Бачинський — ветеринарний лікар (працював у 1927-1936 роках)
Олександр Іщенко — тренер футбольної команди «Папірник» (1981-1984)

Малинський історико-краєзнавчий меморіальний комплекс

Особливе місце в культурному житті міста посідає історико-краєзнавчий комплекс, присвячений родині Миклухо-Маклаїв. Він розташований у селі Гамарня (4 км від Малина) і зберігає пам'ять про видатного вченого-мандрівника.

Демографія: населення Малина

Історична динаміка населення:

1801 рік — 2413 осіб (з них 1474 єврея)
1847 рік — 2760 осіб (1064 єврея)
1897 рік — 4256 осіб (2547 євреїв)
1989 рік — близько 29 600 осіб
2001 рік — 28 113 осіб (95,1% від рівня 1989 року)
2016 рік — 26 588 осіб

Як дістатися до Малина

Автомобільний транспорт:

Через місто проходить міжнародний автошлях Київ–Ковель–Варшава, що забезпечує зручне сполучення зі столицею та західними регіонами України.

Відстань:

До Києва — 115 км
До Житомира — 102 км

Залізничний транспорт:

У місті розташована залізнична станція на лінії Київ–Ковель (прокладена 1902 року).

Малин сьогодні: перспективи розвитку

Сучасний Малин — це динамічне місто з розвиненою промисловістю, освітньою та культурною інфраструктурою. Місто зберігає свою історичну спадщину, розвиває традиції бандурного мистецтва, виховує спортсменів олімпійського рівня.

Малин на карті України — це не просто географічна точка, а центр історії, культури та економічного життя Житомирської області, місто з майже 1200-річною історією, яке продовжує розвиватися та процвітати.

Корисні посилання та контакти

Офіційний сайт Малинської міської ради — актуальна інформація про міське життя, новини, оголошення

Туристична інформація:

Малинський історико-краєзнавчий музей
Екскурсії маєтком Миклухо-Маклаїв (с. Гамарня)
Міський парк культури і відпочинку

Теґи

Історія

1 перегляд