Про власників села Любовичі

ПРО ВЛАСНИКІВ ЛЮБОВИЧ

Звісно, можна припустити, що неподалік Заруддя були інші, невідомі нам Любовичі, а біля Різні – ще й треті. Але таке скупчення Любович на невеликій відстані виглядає малоймовірно, тому приймемо, що Любовичі були одні, й згадки про різних власників стосуються одного поселення.

При бажанні власників Любович можна відстежити від Реміяна Єльця. Це або він, або батько Федір (Теодор) якимось чином надбали село в проміжку 1620-х — 1630-х років. А от раніша історія дуже фрагментована, та певна хронологія відстежується.

ГОРНОСТАЇ — перші відомі власники. Про них згадує Яблоновський, й датується згадка 1569 роком. Горностаї могли або осадити село, або надбати. Припущення, яке лежить на поверхні: Любовичі відійшли як посаг від Внучкевича. Один з Горностаїв одружився з сестрою Маруші Внучкевич. Якщо Внучкевич володів Малином та іншими маєтностями по Тетереву, то чому не міг на шляху мати й Любовичі?

МАКАРЕВИЧІ — ще одні власники Любович (зафіксовано 1590 та 1591 рр.). Оскільки до них в історії є Горностаї, і пізніше знову з’являються Горностаї, то можна припустити, що Макаревичі або орендували Любовичі, або село було в заставі. Але факт такий: якщо неподалік не було інших Любович, то певний період тут господарювали Макаревичі.

ГОРНОСТАЇ — знову на сцені. Десь у 1614 році з’являється справа про обмін Любович на митрополиче село Толокунь. Обмін, очевидно, не відбувся, бо у 1617 році митрополит позивався в цій справі.

РУЖИНСЬКІ — дочки Кирика Ружинського успадковують Любовичі і «прі вводє во владєніє» (1618 р.) присвоїли частину митрополичих володінь на Воробієвських ґрунтах (ймовірно, с. Різня). Власне, через цю справу й відомо про їх присутність. Очевидно, від спадкоємців Кирика Ружинського, які тут довго не затрималися, Любовичі й перейшли у власність Єльців. Варто зауважити, що Ружинські і Єльці були родичами (по лінії Олізарів).

Автор: Володимир Нечипоренко