Втрати ворога на 27 жовтня 2025 року: мінус 800 окупантів за добу, знищено 34 артсистеми — дані Генштабу

пн, 27 жов 2025 - 07:20 | Переглядів: 6

Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 жовтня повідомив про нові оцінки втрат російських військ. За добу українські підрозділи ліквідували близько 800 окупантів і знищили щонайменше 34 артилерійські системи. За підсумками повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року сукупні втрати армії РФ, за даними командування, сягнули приблизно 1 136 890 військових, а також значних обсягів бронетехніки, артилерії, безпілотників і автомобільного парку.

Ключові цифри на 27 жовтня 2025 року

У зведенні Генштабу зазначено, що оцінка втрат охоплює весь період повномасштабного вторгнення від 24.02.2022 до ранку 27.10.2025. За останню добу найбільший приріст зафіксовано в категоріях артилерійських систем, безпілотників та автомобільної техніки. Повний перелік оприлюднених показників виглядає так:

Особовий склад — близько 1 136 890 (+800 за добу)
Танки — 11 293 (+2)
Бойові броньовані машини — 23 480 (+3)
Артилерійські системи — 34 036 (+34)
Реактивні системи залпового вогню — 1 527 (+1)
Засоби протиповітряної оборони — 1 230
Літаки — 428
Гелікоптери — 346
Безпілотники оперативно-тактичного рівня — 74 946 (+547)
Крилаті ракети — 3 880
Кораблі та катери — 28
Підводні човни — 1
Автомобільна техніка та автоцистерни — 65 655 (+138)
Спеціальна техніка — 3 981

Ці дані відображають оцінку, яку Генеральний штаб формує за підсумками роботи розвідки, аналізу бойових дій та звітів з передової. Показники оновлюються щодня, тому зазвичай фіксують як підтверджені втрати за минулу добу, так і актуалізацію інформації за попередні періоди.

Приріст за добу: де противник втратив найбільше

Добове зведення демонструє суттєві втрати РФ у артилерії, безпілотних системах і логістиці. Знищення 34 артилерійських систем вказує на активну контрбатарейну роботу та прицільні удари по вогневих засобах противника. Збільшення кількості збитих або знищених БПЛА на 547 одиниць відображає інтенсивність застосування безпілотників на фронті та в глибині оборони — як для розвідки, так і для ударів.

Крім того, зафіксоване зростання втрат у категорії автомобільної техніки та цистерн (+138) свідчить про системні удари по тилових колонах, пунктах забезпечення та маршрутах підвезення боєприпасів. Такі втрати ускладнюють підживлення передових підрозділів і впливають на темпи наступальних або оборонних дій противника.

Менші за масштабом, проте відчутні втрати у бронетехніці — ще два танки та три бойові броньовані машини — супроводжують загальну картину вогневого тиску на позиції РФ. Додаткове знищення однієї пускової РСЗВ підкреслює цілеспрямовану роботу по засобах вогневого ураження середньої дальності.

Контекст і джерела: що публікує Генштаб та як це співвідноситься з іншими оцінками

Генеральний штаб ЗСУ щодня оприлюднює зведення, які відображають оцінку втрат противника за ключовими категоріями: особовий склад, танки, бронемашини, артилерія, РСЗВ, ППО, авіація, безпілотники, крилаті ракети, кораблі, автомобільний парк і спеціальна техніка. Ці показники є складовою інформаційної відкритості української сторони та інструментом стратегічної комунікації з громадянами й партнерами.

Офіційна Москва не розкриває втрати на регулярній основі. Востаннє Міноборони РФ називало цифру загиблих ще у вересні 2022 року — тоді йшлося про 5 937 осіб. Цей показник суттєво відрізняється від українських оцінок, оскільки російська сторона обмежує публічний доступ до відповідної статистики.

Київ також довго утримувався від публікації узагальнених даних про власні втрати. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтерв’ю NBC News заявив, що від початку повномасштабного вторгнення Україна втратила загиблими понад 46 тисяч військових і близько 380 тисяч пораненими. Ці слова пролунали у контексті міжнародної дискусії про масштаб і ціну оборони, однак українське керівництво загалом наголошує, що остаточні дані будуть оприлюднені після завершення війни.

1 серпня президент США Дональд Трамп у своїй соцмережі Truth Social навів власні оцінки втрат сторін за окремі періоди 2025 року, зокрема згадавши про начебто близько 20 тисяч російських загиблих за місяць і 112,5 тисячі з початку року, а також близько 8 тисяч українських загиблих від 1 січня 2025 року. Він не уточнив методологію і джерела цих даних. Такі заяви підкреслюють наявність різних підходів до підрахунків і публічної комунікації, тому експерти радять оцінювати будь-які цифри з огляду на джерело і спосіб збору інформації.

Оперативна обстановка: удари по ворожій логістиці і базах

Повідомлені за добу втрати, зокрема у техніці, корелюють із повідомленнями про точкові удари по російських місцях зосередження сил і засобів. Раніше українські підрозділи завдали удару по базі окупаційних військ у Херсонській області, де, за попередніми даними, перебувала велика кількість техніки. Такі операції спрямовані на підрив логістики та зниження вогневих спроможностей противника на південному напрямку.

Крім того, Генштаб інформував, що з серпня українські сили звільнили дев’ять населених пунктів у районі Очеретиного. Хоча ці події належать до іншого часових рамок, вони ілюструють послідовну роботу Сил оборони з покращення тактичного і оперативного становища, що в комплексі із контрбатарейною дією і перехопленням безпілотників створює для РФ додаткові виклики по всій лінії фронту.

Що означають цифри: роль артилерії, дронів і логістики

Артилерія залишається ключовим елементом війни на виснаження. Втрати РФ у 34 артилерійські системи за добу демонструють результативність контрбатарейної боротьби. Зниження кількості ворожих стволів зменшує щільність обстрілів, ускладнює підтримку наступальних дій і послаблює можливості заважати українським маневрам. Крім того, нейтралізація артилерійських складів і позицій скорочує запаси боєприпасів на передовій.

Безпілотники давно перетворилися на головний інструмент тактичної розвідки і високоточних уражень. Збільшення добових втрат БПЛА на сотні одиниць свідчить про активну роботу українських підрозділів ППО, радіоелектронної боротьби, а також про перехоплення та знищення дронів у зоні зіткнення. Противник у таких умовах змушений постійно поповнювати парк дронів, щоб утримувати інтенсивність розвідки й віддалених ударів, що створює додаткове навантаження на його виробничу і логістичну базу.

Автомобільна техніка і автоцистерни — критично важлива ланка забезпечення. Втрати у 138 одиниць за добу знижують спроможність РФ оперативно перекидати боєприпаси, пальне та особовий склад, а також евакуйовувати поранених і ремонтувати пошкоджену техніку. Порушення логістики нерідко призводить до локальної «оперативної паузи» на окремих ділянках та підвищує вразливість перед ударами по складах і транспортних вузлах.

Втрати танків і ББМ зберігаються на стабільному рівні, відносно невеликому порівняно із загальними цифрами за весь період війни. Це може свідчити про концентрацію бронетехніки у визначених районах або про обережніше її застосування з огляду на насиченість поля бою протитанковими засобами і дронами-камікадзе. Водночас навіть кілька знищених танків або бронемашин за добу зменшують ударний потенціал локальних групувань і можуть впливати на результати конкретних атак чи оборонних дій.

Авіація та ППО: стабільні показники

У зведенні не зафіксовано змін у категоріях літаків, гелікоптерів і засобів ППО за останню добу. Стабільність цих показників не означає відсутності боїв у повітрі; вона лише відображає, що протягом звітного періоду не вдалося документально підтвердити додаткові втрати у цих сегментах. Обидві сторони активно маневрують повітряними і протиповітряними засобами, намагаючись зберігати техніку і паралельно завдавати точкових ударів по цілях високої цінності.

Методологія підрахунків і обмеження

Показники, які наводить Генштаб, ґрунтуються на сукупності джерел: даних повітряної й наземної розвідки, спостереження підрозділів, результатів пошкоджень і знищення техніки, а також аналізу відео- і фотопідтверджень. Такий підхід підвищує надійність оцінки, проте має інституційні обмеження. Зокрема, підтвердження втрати може надходити із затримкою, а деякі епізоди стають відомими лише після додаткової верифікації.

Незалежно перевірити всі цифри в умовах активних бойових дій складно. Саме тому офіційні зведення містять формулювання «орієнтовно» і регулярно уточнюються. Водночас системність щоденних публікацій дозволяє відстежувати загальні тенденції — наприклад, інтенсивність контрбатарейної боротьби, масштаби застосування БПЛА або тиск на логістику противника.

Інформаційний вимір і міжнародний інтерес

Публічні звіти про втрати виконують кілька завдань. По-перше, вони інформують громадян про перебіг війни і зміцнюють довіру до інституцій. По-друге, вони слугують сигналом для партнерів щодо потреб Сил оборони — як у снарядах для контрбатарейної боротьби, так і в засобах ППО та РЕБ для протидії безпілотникам. По-третє, такі дані впливають на інформаційне поле, формуючи уявлення про баланс сил і результативність дій на фронті.

Міжнародні лідери і ЗМІ продовжують уважно стежити за динамікою втрат обох сторін. Різні публічні слова й оцінки — від заяв лідерів держав до досліджень аналітичних центрів — відрізняються за методологією і часом збору даних. Тому зіставлення різних джерел дає більш повну, хоча й багатовимірну картину.

Людський вимір війни

За кожною цифрою стоять реальні історії людей і зруйнованих життів. Хоча це зведення зосереджене на втрах противника, в українському суспільстві зберігається розуміння, що власні втрати також значні і болючі. Повідомлення керівництва держави, зокрема оцінка президента про понад 46 тисяч загиблих українських воїнів і близько 380 тисяч поранених від початку вторгнення, підкреслюють масштаб ціни опору. Водночас Сили оборони продовжують виконувати бойові завдання, намагаючись мінімізувати ризики для особового складу та цивільних.

Логістика і постачання: як втрати впливають на темп війни

Знищення автомобільної техніки, автоцистерн і спеціальних машин б’є по здатності РФ підтримувати високий темп бойових дій. Втрата транспортних засобів означає, що підрозділи на передовій отримують менше боєприпасів, пального і запасних частин. У підсумку противник змушений або скорочувати інтенсивність обстрілів і атаки, або ризикувати, створюючи довші і вразливіші ланцюги постачання.

Порушення логістики впливає і на евакуацію пошкодженої техніки. Чим довше танк чи ББМ залишаються на полі бою після ураження, тим вищий ризик їх остаточної втрати та додаткових уражень екіпажів і ремонтних груп. Удар по тилу таким чином опосередковано зменшує кількість техніки, яку противник може повернути у стрій.

Артилерійська дуель і контрбатарейна боротьба

Високі добові втрати артилерії імперативно вказують на повноцінну роботу контрбатарейних засобів. Сучасні радари, безпілотники-розвідники та артсистеми з високоточними боєприпасами утворюють «цикл ураження», що скорочується до хвилин. Позиції, які розкрили себе вогнем, усе частіше отримують швидку відповідь. Противник намагається протидіяти, маневруючи батареями, застосовуючи фальшиві позиції та засоби РЕБ. Втім, навіть у таких умовах активна контрбатарейна робота скорочує можливості РФ впливати на ситуацію на передовій через масований артвогонь.

Безпілотники: масштаб, який змінює поле бою

Кількість знищених чи збитих БПЛА демонструє, наскільки насиченим безпілотною технікою став фронт. Розвідувальні коптери, ударні дрони-камікадзе, FPV-апарати з переносними боєприпасами — усі ці категорії працюють практично цілодобово. Протидія безпілотникам потребує комплексу заходів: від радіоелектронної боротьби та «м’яких» засобів придушення до фізичного ураження стрілецькою зброєю і ПЗРК. Зростання добових втрат БПЛА у зведенні може свідчити як про інтенсифікацію застосування дронів з боку РФ, так і про успішну роботу українських засобів протидії.

Морський компонент і ракети

Сумарні втрати РФ у 28 кораблів і катерів та одного підводного човна (за весь період війни) вказують на те, що морський театр також залишається вразливим для противника — насамперед у контексті ударів по базах і логістиці. Наявні у зведенні дані щодо крилатих ракет (3 880 одиниць) відображають масштаб застосування далекобійного озброєння і необхідність системної ППО для захисту українських міст і критичної інфраструктури.

Юридичний і гуманітарний виміри

Масштаб втрат, про які повідомляє Генштаб, підкреслює тривалість і виснажливість війни. Водночас міжнародні організації фіксують наслідки бойових дій для цивільного населення, інфраструктури та довкілля. Ці аспекти виходять за межі щоденних військових зведень, але формують ширший контекст конфлікту, який впливає на післявоєнне відновлення і механізми відповідальності за воєнні злочини.

Що далі

Сили оборони продовжують роботу з ураження пріоритетних цілей, ослаблення логістики противника і зниження його вогневих можливостей. Генеральний штаб традиційно оновлюватиме оцінки втрат у щоденних зведеннях. Наступні тижні покажуть, чи збережеться тенденція до високих добових втрат РФ в артилерії, безпілотниках і автомобільній техніці. Партнери України, зі свого боку, оцінюватимуть потреби фронту з огляду на інтенсивність бойових дій, щоб забезпечити безперервність постачання засобів ППО, РЕБ, артилерійських систем і боєприпасів.

Підсумок

На 27 жовтня 2025 року Генштаб повідомляє про близько 800 ліквідованих російських військових за добу та суттєві втрати РФ у техніці — зокрема 34 артилерійські системи, понад пів тисячі безпілотників і понад сотню одиниць автомобільної техніки. Сукупні оцінки втрат армії РФ від початку повномасштабної війни сягнули 1 136 890 військових та десятків тисяч одиниць озброєння і техніки.

Офіційні зведення ЗСУ й надалі залишаються ключовим джерелом інформації про динаміку фронту. Вони відображають тенденції, важливі для розуміння перебігу війни: контрбатарейна перевага, масштаб безпілотної війни і тиск на логістику противника. Збереження темпів ураження критичних цілей створює для РФ додаткові труднощі на полі бою і підриває її здатність вести наступальні дії.

Джерела

Ранкове зведення Генерального штабу Збройних сил України від 27.10.2025 з оцінками втрат РФ за добу і за весь період повномасштабної війни.
Попередні повідомлення Генштабу про звільнення дев’яти населених пунктів у районі Очеретиного (з серпня).
Інформація про удар ЗСУ по базі російських військ у Херсонській області.
Заяви офіційних осіб і лідерів держав щодо втрат сторін: інтерв’ю президента України Володимира Зеленського NBC News (16 лютого) та допис президента США Дональда Трампа в Truth Social (1 серпня) з посиланням на неназвані джерела.
Публічні дані Міноборони РФ про втрати станом на вересень 2022 року.

Матеріал підготовлено з дотриманням принципів точності, нейтральності та прозорого посилання на джерела. Редакція нагадує: у воєнний час будь-які оперативні дані потребують верифікації та можуть уточнюватися.