Історія Малина: від давніх часів до сучасності

Малин – одне з найстаріших міст Житомирської області, розташоване на річці Ірша. Його історія налічує понад тисячу років і багата на події, відомих постатей та культурні пам’ятки. Сьогодні місто є адміністративним центром Малинської громади та важливим осередком культури, освіти та промисловості на Житомирщині.

Давні часи: Малин у княжі та давньоруські періоди

Згідно з історичними джерелами, територія сучасного Малина була заселена ще у часи Київської Русі. Назва міста, за однією з версій, походить від імені древлянського князя Мала, який очолював повстання проти київського князя Ігоря у 945 році. Після придушення древлянського повстання княгинею Ольгою місто було частково зруйноване, але згодом відновилося.

У середньовіччі Малин належав до давньоруських володінь і згодом перебував під впливом Польщі після Люблінської унії 1569 року. В цей період активно розвивалися ремесла, торгівля, зокрема в містечку проводилися ярмарки.

Малин у XVII–XVIII століттях: шляхетські маєтки та церкви

У XVII–XVIII століттях Малин відомий як адміністративний та торговий центр древлянського краю. Тоді на його території діяли шляхетські маєтки, серед яких родини Костянтиновичів, Лизогубів, Острозьких. Ці прізвища залишили слід у місцевій історії та архітектурі.

Важливим архітектурним об’єктом цього періоду є костел святого Йосипа, збудований у стилі неоготики. Також відомими були дерев’яні церкви та монастирські комплекси, які відігравали роль релігійного та культурного центру регіону.

XIX століття: розвиток промисловості та економіки

У XIX столітті Малин перетворився на важливий промисловий центр. Тут діяли:

• залізоливарний завод,
• водяні млини,
• цегельні та пилорами.

Торговельне життя міста було зосереджене навколо регулярних ярмарків, де продавали коней, зерно, лляні та вовняні товари. Місто користувалося стратегічним положенням на шляхах сполучення між Києвом, Житомиром і Волинню.

Серед відомих підприємців цього періоду – Михайло Гаврилович Шевченко, який заснував першу крупорушку в районі, та Іван Петрович Кравець, власник великого цегельного заводу.

XX століття: війни, репресії та відновлення

У XX столітті Малин зазнав значних випробувань. Під час Першої світової та громадянської воєн місто неодноразово переходило з рук у руки. У 1930-х роках за радянської влади відбулися колективізація, репресії та розкуркулення, що зачепило багато місцевих родин, зокрема Савчуків, Мельників, Коваленків.

Під час Другої світової війни Малин був окупований німецькими військами. В місті діяли підпільні групи, а відомими учасниками антифашистського руху були Людмила Кузьменко та Володимир Тетерський, які організовували допомогу цивільним та партизанам.

Після війни Малин відновлювався, зводилися нові заводи, школи та лікарні. У 1950–1960-х роках місто стало центром розвитку харчової та деревообробної промисловості.

Сучасний Малин: освіта, культура та громада

Сьогодні Малин – це сучасне місто з розвиненою інфраструктурою, численними навчальними закладами та культурними центрами. Тут працюють:

• Малинська гімназія №2,
• Ліцеї №1–5,
• Центр науково-технічної творчості,
• Музей історії Малина та краєзнавчий музей.

Місто зберігає пам’ять про історію та героїв: на території громади встановлені пам’ятники загиблим воїнам, а щорічні святкування відзначаються у пам’ять про події та видатних діячів краю.

Малинська громада сьогодні

Малин – адміністративний центр громади з чисельністю понад 30 000 мешканців. Місто розвиває:

• місцеве самоврядування,
• інфраструктуру,
• культуру та туризм.

Річка Ірша та мальовничі околиці створюють сприятливі умови для рекреації. Місто активно підтримує ініціативи громадян, спорт та молодіжні проекти.

Історія Малина – це поєднання давніх традицій, видатних постатей та стійкості громади. Від княжих часів до сучасності місто пережило війни, революції та соціальні трансформації, залишаючись культурним, економічним та освітнім центром регіону.

Малин – це не просто географічна точка на карті, а живий осередок історії, культури та патріотизму на Житомирщині.